Віхи історії

25 лютого 1972 році Президія Академії наук УРСР прийняла постанову "Про організацію Інституту проблем кріогенної біології і медицини АН УРСР" на базі двох лабораторій Фізііко-технічного інституту низьких температур і проблемної науково-дослідної лабораторії низькотемпературного консервування кісткового мозку і крові Харківського інституту удосконалення лікарів в системі Академії наук. Ініціаторами створення інституту були академік АН УРСР Веркин Б.І. та член-кор. АН УРСР Пушкар М.С., який став першим директором інституту. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини був і залишається на сьогоднішній день єдиним в Україні інститутом такого профілю.

У 1972 році інститут складався з 6 наукових відділів. В інституті працювало 4 доктори та 33 кандидати наук.

Основними напрямками наукових досліджень інституту були:

• фундаментальні дослідження механізмів кріоушкоджень і кріозахисту біологічних структур на різних рівнях їх організації.

• дослідження антигенної перебудови тканин в процесі низькотемпературного консервування.

• розробка науково обґрунтованих методів низькотемпературної консервації тканин і створення необхідного кріогенного обладнання.

• створення і вивчення нових кріопротекторів.

​

У 1976 році в інституті була створена Наукова рада з проблеми кріобіологія і кріомедицина.

З метою впровадження наукових досягнень в практику як клінічна база для інституту була затверджена міська клінічна лікарня м. Харкова №13. У 1979 році в якості клінічної бази для впровадження результатів науково-технічних розробок в лікувальну практику інституту була виділено клінічна лікарня Південної залізниці (м. Харків).

У наступні роки в рамках намічених наукових напрямків в інституті тривають дослідження, спрямовані на вивчення впливу низьких температур і пов'язаних з ними факторів на білки, ферментні системи, мембранні структури, системи нейро-гуморальної регуляції, а також клітини тканини і органи з метою з'ясування механізмів їх пошкодження і репарації, а також визначення можливих шляхів кріозахисту біологічних структур.

 

У 1980 році при інституті була затверджена спеціалізована вчена рада  із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями: кріобіологія і фізіологія людини і тварин. 22 грудня 1981 року відбулося перше засідання вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю "Кріобіологія".

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини розвивався як комплексне науково-дослідна установа, де спільно працюють вчені з різних галузей науки. З 1981 року при інституті функціонує специальне конструкторське технологічне бюро, в якому розробляються прилади як для наукових досліджень, так і для промислового застосування в галузі кріобіології і кріомедицини.

 

З 1983 до 2011 року інститутом керував академік НАН України В.І. Грищенко.

На базі інституту в травні 1994 року було створено Українське товариство кріобіології і кріомедицини, перший з'їзд якого був в жовтні 1995 року. В інституті на базі відділу кріобіології систем репродукції була створена Українсько-Американська лабораторія репродукції і генетики, спільне керівництво якої здійснюють академік НАН України В.І. Грищенко і директор Чиказького інституту репродукції і генетики проф. Ю.С. Верлінський.

12 грудня 1997 року в базі інституту було створено Міжвідомчий науковий центр з кріобіології і кріомедицини, головним завданням якого стало використання найбільш вагомих досягнень інституту в галузі фундаментальної та прикладної кріобіології і кріомедицини.

​

У 1998 році в інституті розпочала роботу Міжнародна кафедра кріобіології під егідою ЮНЕСКО. 

У 1997-1999 рр. на основі багаторічних розробок інституту сформувався новий напрям в медицині - клітинна терапія. Наукові розробки інституту в цій галузі використовувалися численними закладами охорони здоров'я в Україні та її межами. Протягом своєї діяльності інститут співпрацює з багатьма науковими закордонними партнерами з таких країн як Великобританія, Бельгія, Болгарія, Німеччина, Ізраїль, США, Японія та ін. Інститут має ряд розробок, які успішно впроваджені в клініках. Серед них слід відзначити технологію надшвидкого охолодження заморожування сперми і ембріонів людини, кріоконсервацію і ліофілізацію організмів різних таксономічних груп, довгострокового зберігання різноманітних біологічних об'єктів, трансплантацію і корекцію ендокринних порушень за допомогою кріоконсервованих клітин і тканин, лікування захворювань різної етіології на основі застосування кріоконсервованих біооб`єктів ембріональних нервових і гемопоетичних клітин.

     Співробітниками ІПКіК НАН України одержано п’ять Державних премій, видано більше 3000 наукових публікацій, 80 оригінальних монографій, частина з яких видана за кордоном; одержано 367 авторських свідоцтв та патентів України та 18 закордонних патентів на винахід. ІПКіК НАН України неодноразово був переможцем у Всеукраїнському конкурсі «Винахід року», а співробітники були визнані кращими винахідниками року НАН України.
       Провідні науковці  ІПКіК НАН України займаються викладацькою діяльністю в  вищих учбових закладах  Харкова.
 

​

​